Вправи в басейні для хребта

У лікування захворювань хребта, крім медикаментозного напрямки, входить і лікувальна фізкультура. Її можна проводити на відкритому повітрі, в спортивному залі, але найкраще – в басейні. Це пов’язано з тим, водне середовище перешкоджає надмірним навантаженням на хребетний стовп з одного боку, а з іншого – дозволяє ефективно розробити суглобові зчленування, зв’язковий і м’язовий апарат. Таке подвійне дію досягається не тільки при виконанні гімнастики, а й під час плавання.

ефекти

Сприятливі властивості води в реабілітації пацієнтів з проблемним хребтом були відомо дуже давно. Спочатку гімнастика не проводилася, пацієнт займався тільки плаванням, але з плином часу і розвитком медичної думки були розроблені цілі комплекси вправ в басейні, які використовують в залежності від поставленого діагнозу. Було відмічено комплексний вплив води на організм, за рахунок чого досягалися такі ефекти:

  1. Повне розвантаження хребетного стовпа. Це досягається за рахунок фізіологічного положення тіла і законів фізики, адже у воді практично до нуля знижується вага людини, тобто він перебуває як би в невагомості. Крім розслаблення м’язового апарату, відбувається нормалізація міжхребцевих дисків. Вони не відчувають навантаження і розправляються до свого фізіологічного стану. Також через зниження тиску м’язових волокон на судини відбувається поліпшення їх прохідності, тому структури суглоба і навколишні тканини отримують більше кисню і поживних речовин, що сприятливим чином позначається на обмінних процесах.
  2. Можливість здійснювати рухи з різною амплітудою. Це необхідно для поступового збільшення навантаження на суглоби.
  3. Зміцнення м’язового апарату. При плаванні і гімнастики у воді в роботу включаються різні групи м’язів. За рахунок особливостей виконання вправ задіюються також глибокі м’язові волокна спини і живота, необхідні для правильної постави хребетного стовпа.
  4. Поліпшення вентиляції легенів. З віком зміни в грудному відділі хребта призводить до зменшення екскурсії легень, що супроводжується зниженням надходження кисню в різні органи і тканини. В даний час розроблена спеціальна методика правильного дихання, що дозволяє збільшити амплітуду рухів грудного клітини. Виконання вправ набагато легше виконувати під час плавання або гімнастики у воді.
  5. Відпочинок для нервової системи. Виконання вправ сприяє переключенню уваги з побутових проблем і рутинної роботи, за рахунок чого досягається психологічне розслаблення. Цьому також сприяє м’язова релаксація всіх відділів хребта, яка відбувається у водному середовищі.

Варто пам’ятати, що будь-яка фізична активність сприяє нормалізації обмінних процесів в організмі, що дозволяє оптимізувати масу тіла і знизити навантаження на суглоби.

Виконання вправ у воді відноситься не тільки до ефективної, але і безпечного типу лікувальної фізкультури, яка має мінімум протипоказань і може застосовуватися у широкого кола осіб.

Як правильно тренуватися?

Для підготовки м’язового і суглобового апарату до тренувань у воді необхідно виконати попередню розминку. Це може бути гімнастика або інші вправи, рекомендовані фахівцем.

Для розминки у воді потрібно теж поставитися серйозно. Вона дозволяє поліпшити кровопостачання м’язових волокон і розробляє зчленування. З цією метою можна плавати протягом 3-4 хвилин, бажано без відпочинку.

Закінчувати вправи для басейну теж краще плаванням. Його краще виконувати не поспішаючи, в положенні на спині. Це дозволить максимально розслабити сухожилля і зчленування хребетного стовпа після занять фізичною активністю.

Регулярне виконання вправ в басейні для хребта сприяє зменшенню больового синдрому та поліпшення якості життя пацієнта.

плавання

Стиль плавання залежить від характеру змін в хребетному стовпі і підбирається індивідуально в кожному конкретному випадку. Важливо виконувати всю фізичну активність під наглядом фахівця, який допоможе відкоригувати її обсяг для мінімізації можливих травм.

На животі необхідно плавати при наступних станах:

  • порушення постави, при яких викривлення хребта відбувається в вертикальній площині назад, сутулість, сколіоз;
  • остеохондроз грудного відділу хребетного стовпа;
  • виражені прояви астенічного синдрому;
  • тривала відсутність фізичної активності;
  • поява надлишкових лордозів в хребетному стовпі;
  • травматичні ураження опорно-рухового апарату.

Перед першим походом в басейн необхідно проконсультуватися з сімейним лікарем, дерматологом і реабілітологом. Терапевт визначить загальний стан організму і можливі наявні протипоказання з боку внутрішніх органів. Відвідування дерматолога допоможе діагностувати захворювання шкіри, похід в басейн з якими заборонено. Реабілітолог, ретельно вивчивши анамнез і клінічні прояви патології опорно-рухової системи, складе індивідуальну програму вправ і необхідний обсяг фізичної активності.

Вправи при захворюваннях

Вибір лікувальної фізкультури при захворюваннях опорно-рухового апарату, в тому числі і вправ у воді, повинен здійснюватися виходячи з наявної суглобової патології. Для найбільш поширених хвороб розроблені комплекси вправ для басейну, навантаження при яких суворо дозована і збільшується поступово, з урахуванням готовності пацієнта.

Гімнастика при остеохондрозі

Дистрофічні зміни, що виникають в сполучної тканини при остеохондрозі, повинні коректуватися комплексно. На тлі прийому лікарських препаратів, таких пацієнтам призначають гімнастику. Виконувати вправи у воді легше, тому на початкових стадіях реабілітацію краще проходити в басейні. Для хворих з остеохондрозом можна використовувати:

  1. Рухи активного характеру, що дозволяють поступово збільшувати навантаження на суглоби і м’язи. Вправи виконуються при різних положеннях тіла. Надалі можуть бути використані спеціальні обважнювачі: гантелі, кола та інший спортивний інвентар. Деякі басейни обладнані гімнастичними стінками або поручнями, що дозволяє урізноманітнити характер рухів.
  2. Пасивні вправи для басейну виконуються за безпосередньої участі реабілітолога. Тіло пацієнта фіксується, що дозволяє зосередити зусилля на уражених ділянках хребта. Темп виконання пасивної гімнастики, як правило, вибирається повільним, проте амплітуда рухів може перевищувати таку при активних вправах. Це залежить від суб’єктивних відчуттів пацієнта.

Вправи при сколіозі

Лікувальна фізкультура, розпочата відразу після виявлення порушень постави, має найбільшу ефективність. Заняття проводяться в басейні, де крім плавання можна виконувати цілий комплекс спеціальних вправ. Тривалість сеансу повинна складати приблизно 60 хвилин. Саме така тривалість фізичних навантажень стимулює роботу м’язових волокон, що підтримують хребет.

Поєднання плавання і різноманітних нахилів, розтяжок та розгинання сприяє формуванню правильної постави і дозволяє виправити невеликі викривлення хребетного стовпа.

Крім сприятливого впливу на опорно-рухову систему, заняття у воді надають загальнозміцнюючу дію на організм. Так як основними пацієнтами зі сколіозом є підлітки – це дозволяє їм менше хворіти на простудні захворювання.

посттравматическая реабілітація

Ранній початок посттравматичної реабілітації дозволяє швидше повернути хворого до звичного ритму життя. Обсяг фізичної активності визначається фахівцем і з часом може збільшуватися. Починаючи з розминки, інтенсивність вправ поступово зростає. Вправи повинні бути різноспрямованими: задіяти різні групи м’язів, чергувати статичну і активне навантаження. Для розтяжки можна використовувати методику пасивної гімнастики, що проводиться спільно з реабілітологом.

Протипоказання

Для виконання гімнастики в басейні існують ряд обмежень. Вправи в воді протипоказані:

  • при наявності дерматологічних захворювань;
  • при декомпенсації соматичної патології;
  • під час високої активності патологічного процесу в опорно-рухової системи;
  • у пацієнтів з інфекціями різної локалізації.

Своєчасно розпочата реабілітація дозволяє прискорити процес відновлення організму, проте починати її потрібно тільки після дозволу спеціалістів.