Вузловий зоб щитовидної залози: що це таке, симптоми і лікування захворювання

Зоб щитовидної залози – що це таке і чи небезпечно для нашого з вами здоров’я? Відповідаючи на це питання, перш за все варто згадати, що зоб – це не захворювання, а опис симптому, при якому щитовидна збільшується в розмірах. А ось причин такої патології може бути кілька. Фізіологія болю при цьому теж може бути різною, але основні почуття зберігаються – відчуття клубка в горлі, сухий кашель, загальна слабкість. Іноді дається взнаки і підвищена температура.

види хвороби

Зоб лікарі поділяють на три підвиди:

  1. 1Діффузний токсичний (базедова хвороба) – виникає при тривалому впливі забрудненого середовища, радіологічному зараженні, інтоксикації.
  2. 2Узловой – є наслідком неправильного міжклітинної поділу в самій щитовидній залозі, через що і виходять так звані вузли. Потрібно зауважити, що дані симптоми можуть сигналізувати про наявність онкологічного захворювання або аденоми.
  3. 3Ендеміческій токсичний – з’являється при кардинальній нестачі йоду в організмі, через що також спостерігається зниження ефективності імунітету.

пропонуємо Вам ознайомитися

До речі, за запевненнями лікарів, зоб щитовидної залози частіше дає про себе знати у віці 40-50 років. Пов’язано це з гормональною перебудовою, яка відбувається в цей момент. Та й дифузний його підвид з’являється в настільки зрілому віці, так як токсичні речовини накопичуються в організмі протягом усього життя.

клінічна картина

Для лікування і профілактики захворювань щитовидної залози і супутніх порушень рівня гормонів ТТГ, Т3 і Т4, наші читачі успішно використовують Метод Олени Малишевої. Уважно вивчивши цей метод ми вирішили запропонувати його і вашій увазі.

Зоб щитовидної залози у різних пацієнтів проявляється різними симптомами. Найчастіше все починається з постійного відчуття клубка в горлі, ніби щось заважає ковтати слину. Це ознаки того, що заліза вже збільшилася в обсязі і тисне на стравохід в області горла. Таким чином стимулюється еластична його стінка. Супроводжується це почуттям першіння в горлі, сухим кашлем, який може переростати в задушливий.

Якщо зоб щитовидної залози є наслідком дефіциту йоду в крові, то при цьому хворий відчуває загальну слабкість, у нього нестійкі випорожнення, знижений артеріальний тиск, швидка стомлюваність навіть при незначних фізичних навантаженнях. При дифузному зобі у хворого також діагностується емоційна нестійкість, тремор рук (тремтіння в спокійному стані), постійне відчуття голоду, явне випинання очного яблука. І незважаючи на той факт, що пацієнт може добре харчуватися (або навіть більше звичайного) – він стрімко втрачає у вазі.

Врахуйте, що тільки зароджується зоб симптоми ніякі не викликає. Навпаки, людина може тривалий час навіть не здогадуватися про наявність у нього такого захворювання. Ні хворобливих відчуттів, ні занепокоєння в районі горла при цьому немає зовсім. А до лікарів здебільшого звертаються вже тоді, коли діагностику вдається провести візуально. До цього діагноз можна встановити тільки при ультразвуковому дослідженні щитовидної залози.

Вузловий зоб, який є наслідком прояву пухлин і кіст (вузлів), дає про себе знати ще до того, як орган збільшується в розмірах. Це можуть бути тупий біль, що коле почуття, а то і метастази в інших органах. Останнє свідчить про те, що рак вже в запущеній стадії і лікування призначається тільки за рішенням комісії онколога.

Зоб щитовидної залози через інфекційне ураження організму вкрай рідкісне явище, однак, теж має місце бути. У самому органі бактерії можуть і не поширюватися, а ось в навколишніх його тканинах – цілком. Тим самим відбувається вплив на сам орган, його інтоксикація (разом з кров’ю та іншими органами). В такому випадку в першу чергу призначається прийом антибіотиків або противірусних препаратів, після чого – комплексне лікування, спрямоване на усунення хворобливої ??симптоматики.

А ось збільшення в обсязі щитовидної залози виникає вже на пізніх стадіях хвороби, починаючи з 3-4 місяця. До того ж, опухлість може бути несиметричною, тобто, витягнутої форми. Вона малорухливі, проте не закріплена на інших тканинах (за винятком вузловий на пізніх стадіях). В області горла гній не скупчується, запалення теж жодним чином не проявляється накожно. Візуально це виглядає так, немов у хворого в горлі застряг якийсь чужорідний предмет, проте диханню, та й прийому їжі, це особливо не заважає.

Етіологія захворювання

Зоб – це, як ми вже з’ясували, симптом. Виникати він може при будь-якому зовнішньому або внутрішньому впливі на щитовидну залозу. Найчастіше це пов’язано з інтоксикацією організму і нестачею йоду в крові, але точна причина встановлюється ендокринологом.

Вузловий зоб щитовидної може бути пов’язаний як з онкологією, так і з доброякісним новоутворенням. Лікування проводиться в будь-якому з цих випадків. У першому – хіміотерапією або видаленням пошкоджених тканин, по-другому – медикаментозно (як не дивно, але частіше використовуються засоби народної медицини, спрямовані на встановлення нормального балансу йоду в крові).

Так званий багатовузловий зоб виникає при порушенні нормального процесу ділення клітин щитовидної. Лікується переважно радіоактивним йодом, хоча в деяких випадках без хірургічного втручання не обійтися – все залежить від стадії розвитку хвороби і фізіологічних якостей самого пацієнта. У кого-то зоб виникає хронічно, тобто, протягом 2-5 місяців, у інших – буквально за кілька днів.

Вузловий зоб щитовидної небезпечний тим, що може впливати на поруч розташовані лімфовузол. При їх запаленні виникає біль, відчуття печіння на внутрішньому кінчику язика прямо біля входу в стравохід. У занедбаній стадії, коли лікарі діагностують рак 3-4 ступеня, в інших органах можуть виявлятися метастази. Тут ймовірність повного одужання істотно знижується і залежить тільки від імунітету пацієнта, швидкості поширення хвороби по тілу.

В середні 20-го століття вчені також вказали на те, що зоб щитовидної залози може виникати і з-за радіаційного опромінення організму. При цьому в органі стимулюються аутоімунні процеси, виникає дефіцит йоду, придушуються захисні функції здорової людини. У цей момент навіть банальне захворювання на грип може привести до летального результату. Причини цього – порушення процесів метаболізму і секреції лейкоцитів. Говорячи простою мовою, організм просто не захищається від впливу хвороботворних мікроорганізмів, і вони з легкістю вражають будь-які органи, системи. Природно, що за всім цим настає швидка інтоксикація продуктами життєдіяльності вірусів та інфекцій. У більшості випадків пацієнт помирає через те, що відбувається збій в роботі печінки і нирок – вони просто не можуть впоратися з різко збільшилася на них навантаженням.

лікувальні заходи

Метод лікування зоба щитовидної залози залежить виключно від того, з якої причини симптом дав про себе знати. При ендемічному перед лікарями основний стоїть завдання відновлення нормального функціонування щитовидної залози. У деяких випадках тимчасово призначається прийом синтетичних аналогів гормонів, які вона виробляє. Разом з цим лікар рекомендує включити в раціон якомога більше білкової їжі. Вона досить “легка” для шлунка, який в цей момент функціонує неповноцінно. У шлунковому соку, з огляду на дисфункції щитовидної залози, виявляється недостатня кількість ферментів, тому більш “важка” їжа просто викликає нетравлення. Якщо візуально ніяких змін в розмірах органу немає, то призначається проведення ультразвукового дослідження – таким чином встановлюються клінічні симптоми, і лікування вже після цього буде призначено ендокринологом.

При порушенні гормонального фону пацієнта, йому призначають замісну терапію. Однак її тривалість не може перевищувати 1 року. У цей період щитовидна залоза відновлює свою нормальну роботу і секрецію гормонів. Після цього, на розсуд лікаря, хворий приймає йод, дотримується спеціалізованої дієти, спрямованої все так же на реставрацію щитовидної залози. В даний період доведеться відмовитися від занадто жирної їжі, смаженої на відкритому вогні. По відношенню до печінки і нирок призначається щадний раціон.

Лікування вузлового зоба може затягнутися на більш тривалий термін. Тут багато що залежить від стадії, при якій пацієнт звернувся за допомогою до лікарів.

Якщо пухлина незначна і вражені тільки тканини щитовидної залози, то, з більшою часткою ймовірності, хворому доведеться кілька разів пройти опромінення.

У більш просунутих клініках використовуються гамма-ножі – це спеціалізоване обладнання, за допомогою якого можна видалити пухлину, ракові клітини без хірургії (в тому числі мікро-розрізів). При цьому дія йде точково, по заздалегідь заданим алгоритмом і координатами. На жаль, вартість такої процедури досить висока. А при многоузловом зобі може знадобитися кілька таких. При обстеженні лікар може встановити, що більш дієвим буде саме хірургічне видалення частини щитовидної залози. Медикаментозним же методом вдається побороти хіба що вузловий зоб 1 ступеня. Однак виявити захворювання на такій ранній стадії вдається досить рідко, наприклад, при загальному УЗД-обстеженні, рентгені дихальних органів.

профілактичні заходи

Краще лікування – це профілактика. У випадку з зобом, запобігти його досить просто. Насамперед – оптимізуємо свій денний раціон. Далі – відмовляємося від використання гормональних фармакологічних препаратів (в тому числі і контрацептивів), які можуть кардинально змінити загальний фон. Потім дотримуємося прийом йоду в прийнятних кількостях, він стимулює роботу щитовидної залози і захищає її від токсичного, радіологічного впливу. Як не дивно, але подібний ефект надає і приймемо алкогольних напоїв, але зловживати цим не слід.

Разом з цим лікарі рекомендують повністю відмовитися від шкідливих звичок, серед яких найбільш “хворобливими” для щитовидної залози є куріння, вживання легких наркотиків, занадто міцного алкоголю. Досить ефективною профілактикою є і відмова від прийому звичайної солі і заміна її на йодовану На щастя, продається вона практично в кожному магазині продуктових товарів і коштує сущі копійки. Використовувати її можна нарівні зі звичайною кам’яною сіллю. Вживати розчин йоду – ні в якому разі не можна, так як в його склад включені токсини, застосування яких допускається тільки зовнішньо.

У тому випадку, якщо зоб дає про себе знати не в перший раз, то слід задуматися про переїзд на нове місце проживання. По всій видимості, причиною дисфункції щитовидної залози є забруднення навколишнього середовища.