Зарядка для спини і хребта при грижі і інших захворюваннях

Міжхребцева грижа поперекового відділу вражає чоловіків в самому розквіті сил, що різко обмежує їх фізичні здібності. В цьому і полягає основна проблема – хворий швидше хоче повернутися до роботи, а також колишнього способу життя. Але регулярно пити ліки і проходити різні процедури немає ніякого бажання. Через такого недбалого ставлення до відновлення все позитивні результати лікування випаровуються, приводячи до розвитку рецидиву грижі.

Але лікарі нерідко приділяють зовсім небагато часу питань лікувальної гімнастики. Зарядка для зміцнення спини стає справжнім ліками, ефект від якого пацієнт починає помічати в процесі тренувань. Підбираючи оптимальний комплекс вправ, можна регулярно змінювати кількість та обсяг виконуваної зарядки. Тому її можна призначати як пацієнтам з групи ризику по розвитку грижі, так і хворим, які перенесли операцію з її видалення.

Зарядка для хребта володіє позитивним дією, яке дозволяє сповільнити прогресування остеохондрозу. Вона робить м’язи і зв’язки поперекового відділу більш стійкими до навантаження, забезпечуючи додаткове зміцнення міжхребцевих дисків. А у пацієнтів з розвиненої грижею зарядка для спини служить відмінним способом відновлення, який прискорює процеси регенерації в м’яких тканинах.

Ранкова зарядка

Якщо вас довго турбують неприємні відчуття в області поперекового відділу хребта, то слід задуматися про їх походження. У більшості випадків їх викликає остеохондроз, який повільно й неминуче руйнує міжхребетні диски. Ранкова зарядка для хребта має низку позитивних властивостей, що діють прямо на патологічні механізми:

  1. Короткочасний характер тренувань не дозволяє м’язам і зв’язкам спини перевтомлюватися – при остеохондрозі надмірні навантаження лише посилюють симптоми захворювання.
  2. Регулярна зарядка для спини забезпечує безперервність процесів відновлення, не даючи хвороби швидко руйнувати міжхребетні диски.
  3. Вправи виконуються без обтяжень або з невеликими гантелями, що виключає сильний тиск на поперековий відділ.
  4. Протягом доби для тренування завжди можна знайти час, так як її легко виконувати в будь-яких умовах.
  5. Зарядка не вимагає ніяких фінансових вкладень, на відміну від покупки ліків або дорогих апаратів.

Програми занять можна знайти в медичній літературі або на спеціалізованих сайтах, де докладно описані різні методики.

Для людини з болями в поперековому відділі необов’язково застосовувати складні комплекси – більшості пацієнтів досить робити лише базові вправи. Їх виконання не вимагає спеціальної фізичної підготовки, тому легко розуміється навіть зі схем або картинок. Навчившись основ, можна додавати в свою програму тренування додаткові і складні вправи.

вправи

Крім м’язів поперекового відділу, хребет в цьому сегменті зміцнюють м’язи черевного преса. Вони підтримують достатній тиск всередині живота, яке захищає міжхребетні диски при різних рухах. Тому в тренування входить не тільки зарядка для зміцнення м’язів спини, але і вправи на прес:

  • Починають заняття з невеликої розминки, що дозволяє поліпшити кровообіг в м’язах поперекового відділу. Для цього починають робити невеликі нахили вперед і назад, а потім в сторони. Протягом трьох хвилин їх безперервно виконують, після чого приступають до основного дії.
  • Першою вправою будуть також нахили, які намагаються робити в повній амплітуді, дістаючи кінчиками пальців статі. Якщо спочатку не виходить цього зробити – з кожним новим заняттям намагаються досягти результату.
  • Поступово до нахилів додають невеликі повороти корпусу, які забезпечують зміцнення дрібних міжхребцевих зв’язок. Їх слід робити не в повному обсязі, а також плавно, щоб виключити защемлення нервів.
  • Далі, починають «закачувати» спину – з фіксованими ногами виробляють багаторазове розгинання хребта (гиперєкстензии). Ця вправа дозволяє збільшити масу і силу довгих м’язів спини. Для досягнення позитивного ефекту його потрібно робити в формі декількох підходів, що включають не менше 20 повторень.
  • Завершують зарядку вправами на прес – їхній пацієнт вибирає самостійно. Він може виконувати їх в будь-якому положенні тулуба – важливо тільки не забувати про них.

Такі тренування слід виконувати не рідше 3 разів на тиждень – їх простота дозволяє не відмовлятися від них навіть в умовах відпочинку або відрядження.

Зарядка і грижа

Коли вже розвинулося це несприятливий ускладнення остеохондрозу, то багатьом пацієнтам доводиться відмовлятися навіть від повсякденних навантажень. Зарядка при грижі хребта стає «небезпечним» заняттям, загрозливим появою чергового нападу болю і дискомфорту. Дійсно, вправи для відносно здорової людини таким пацієнтам суворо протипоказані.

Але зміцнення м’язів і зв’язок стає єдиним дієвим способом, що дозволяє захистити таких хворих від рецидивів гриж. Так як у них міжхребетні диски втратили властивості амортизатора, то залишається надія лише на хороший тонус м’яких тканин. Його постійна підтримка забезпечує хребту міцну опору, яка забирає на себе значну частину навантаження ваги тіла.

Для профілактики

Якщо грижа має невеликі розміри, і не супроводжується вираженими симптомами, то слід направити всі зусилля на запобігання її збільшення. Для цього необхідно зміцнювати зв’язки, що забезпечують стабільність хребетного стовпа:

  • Зарядка для хребта в цьому випадку повинна виключати будь-які сильні навантаження, а також різкі рухи корпусом.
  • При виборі вправ намагаються виключати будь-які рухи, які супроводжуються поворотами тулуба. Вони небезпечні тим, що викликають різку деформацію зовнішніх відділів міжхребцевого диска. Так як при грижі вони ослаблені, то кожне таке зусилля призведе до збільшення дефекту.
  • Заняття потрібно виконувати щодня, так як головна мета – створення безперервного і гарного тонусу м’язів. А підтримувати його можна тільки частими і регулярними тренуваннями.
  • При виборі методик спираються на особисті відчуття – якщо якась вправа викликає дискомфорт або біль, то потрібно виключити його з програми. Організм через такі ознаки намагається попередити, що рух є небезпечним або травмуючим для хребта.

Зарядку необов’язково поєднувати з іншими методами допомоги, так як вона сама по собі служить фактором відновлення тканин скелета. Єдиний виняток – вітаміни, що дозволяють нормалізувати обмін речовин в хворих на туберкульоз організмі.

Для лікування

Гімнастику активно використовують в якості методу фізіотерапії, щоб зменшити медикаментозне навантаження на пацієнта. Фізичні навантаження мають високий відновлювальних ефектом, який є природним, на відміну від ліків. Правильне поєднання навантаження і відпочинку дозволяє уникнути пацієнтові ускладнень, що неминуче виникають від тривалого лежання:

  • Початкові етапи лікування виключають активні рухи – рекомендуються тільки ізометричні навантаження. Вони виключають ранню навантаження на суглоби, забезпечуючи при цьому їх зміцнення.
  • Положення для вправ ні в якому разі не повинно бути сидячим, щоб не викликати сильного тиску на поперековий відділ. Тому починають гімнастику в положенні лежачи, поступово переходячи до виконання «стоячих» вправ.
  • Підвищення навантаження завжди має строго дозований характер, щоб не викликати розвитку ускладнень. Корекція програми здійснюється тільки фахівцем з лікувальної фізкультури.

Ця гімнастика сильно відрізняється від звичайної зарядки, тому звичайній людині буде дуже складно освоїти всі вправи самостійно, не допускаючи при цьому помилок.

вправи

Якщо є міжхребцева грижа, то кількість і тип вправ різко змінюються – створюється баланс між навантаженням і «розвантаженням» спини. Основне місце в тренуваннях починають займати ізометричні руху, які спрямовані на збільшення витривалості м’язів і зв’язок:

  1. Розминку краще здійснювати не активні, а пасивну – за допомогою розтирання і масажу поперекової області. Ефект буде аналогічний звичайному «розігріву», так як основна мета – це поліпшення кровотоку в м’язах.
  2. Потім приступають до основних рухам – щоб зміцнити розгиначі спини, то необхідно розташуватися на животі. Під тулубом обов’язково повинна бути жорстка поверхня, а ноги – міцно зафіксовані. Корпус піднімають силою м’язів спини, і утримують протягом деякого часу.
  3. Поступово до вправи додають нові елементи, включаючи в рух поперемінно руки або ноги.

Завершують зарядку також роботою над м’язами черевного преса, поперемінно напружуючи і розслабляючи їх. Це здійснюється в положенні лежачи на спині або стоячи, щоб зменшити навантаження на поперек. Коли пацієнт повністю відновився, то йому рекомендують додавати в тренування нові руху – вони дозволять повернути колишню рухливість в спині.